Користь продукту, і як його правильно відбирати
Баклажан – це не тільки смачний, але і дуже корисний продукт. Він містить безліч вітамінів (А, РР, С, групи В), корисних мікроелементів (фосфор, залізо, калій, кальцій, мідь). Крім того, синенькі використовуються в дієтичному харчуванні, оскільки відрізняються низьким вмістом вуглеводів. Їх калорійність всього 25 ккал на 100 г продукту.
Корисні речовини, що містяться в темно-синіх плодах, не руйнуються в процесі термічної обробки. Тому смачна консервація з баклажанів буде заповнювати дефіцит вітамінів і мінералів протягом всієї зими.
Властивості
Баклажани вважають продуктом довголіття. Судячи за відгуками лікарів, особливо вони корисні літнім людям, вагітним жінкам, особам, які страждають від повноти, підліткам. Фахівці стверджують, що синенькі забезпечують наступні позитивні впливи:
- виводять шкідливий холестерин з організму, тим самим знижують ризик розвитку атеросклерозу;
- стимулюють перистальтику – усувають запори, нормалізують метаболізм завдяки пектину і клітковини;
- попереджають утворення онкології – плоди багаті финольными сполуками;
- нормалізують водно-сольовий обмін – покращують роботу серця за рахунок солей калію;
- забезпечують сечогінну дію завдяки цій властивості продукт рекомендований при подагрі і набряклості;
- активізують жовчовиділення – стимулюють роботу жовчного міхура, підшлункової залози;
- покращують кровотворні процеси, підвищують гемоглобін;
- забезпечують регенерацію хряща – зміцнюють кістки і відновлюють суглоби, тому корисні при остеохондрозі, остеопорозі, артрозах.
3 поради з вибору
Продукт, вирощений неправильно, вбирає і концентрує досить отруйні речовини. Перш ніж вибирати рецепти баклажанів «як гриби» на зиму, необхідно уважно поставитися до купівлі цього плоду. Запам’ятайте наступні три рекомендації правильного вибору.
- Беріть молоді баклажани. Розпізнати їх нескладно. Молоді екземпляри відрізняються тонкою шкіркою, темно-синім рівним відтінком. Перезрілі плоди набувають сіро-зелені або жовтувато-бурі тони. Ніколи їх не купуйте. Саме перезрілі баклажани акумулюють у собі соланін – досить отруйна речовина, що викликає отруєння організму. У молодих баклажанах цього компонента немає.
- Відбирайте середні плоди. Не варто купувати занадто великі баклажани. У них багато насіння, які знизять смакові якості страви. Не рекомендується зупиняти вибір на дуже маленьких баклажанах. В процесі термічної обробки, вони можуть перетворитися в «кашу». Найбільш смачні і корисні плоди середніх розмірів.
- Перевіряйте свіжість продукту. Баклажани, тривалий час лежать на прилавку, шкоду чи порадують великим вмістом корисних речовин. А ось ризик придбати проблеми з травленням, вживши несвіжий плід, значно зростає. Щоб визначити свіжість баклажана, візьміть його в руки. Шкірка повинна бути гладкою, рівною. На поверхні не повинно зустрічатися коричневих плям (це сліди псування). Уважно огляньте «хвостик». Зелена плодоніжка свідчить про свіжість продукту, а коричнева вказує на те, що плід давно був зірваний.
Кухарі стверджують: чим темніше колір баклажана, тим він смачніший. Тому вибирайте плоди насиченого відтінку, практичні чорні.
Секрети правильного готування
Секретів правильного приготування небагато, але їх потрібно враховувати. Неправильно приготований баклажан здатний повністю втратити свої корисні властивості, призвести до сильної інтоксикації. Досвідчені кухарі знають три секрету.
- Не їжте сирі плоди. Ніколи не вживайте баклажани в сирому вигляді або плоди, які не пройшли повну термічну обробку. Таке блюдо викликає тривалі розлади кишечника, сильні спазми, блювоту.
- Усувайте характерну гіркоту. Синенькі володіють специфічною гіркотою. Щоб усунути її, вимиті плоди наріжте невеликими гуртками або кубиками. Сировина складіть в миску, посоліть. Через 15-20 хвилин на поверхні шматків виступлять краплини рідини. Акуратно промийте кубики під проточною водою, промокніть паперовим рушником.
- Маринуйте зі шкіркою або без. Баклажани можна консервувати як зі шкурою, так і без неї. Це залежить від ваших уподобань. Очищені синенькі забезпечують страві більш ніжний смак. Але в цьому випадку зростає ризик отримання кашоподібної консистенції.
