Американський інженер Персі Спенсер запатентував мікрохвильову (НВЧ) пекти в 1946 році, а в 1947 році світ побачив перший прилад, хоча він застосовувався виключно військовими для розморожування їжі. В 1955 році була випущена мікрохвильовка для побутових потреб. Перетворюючись і вдосконалюючись, прилад став неймовірно функціональним. Зараз його використовують не тільки для розігріву і розморожування, але і для приготування їжі. А самі винахідливі господині знають, наскільки зручна стерилізація банок в мікрохвильовці в сезон домашніх консервацій.
Стерилізація ємностей для зберігання різноманітної їжі необхідна, щоб знищити бактерії, які провокують псування і гниття заготовок, і з вини яких закатана банку може «вибухнути».
Переваги методу
З-за маленьких габаритів в мікрохвильовку не можна одночасно розмістити велику кількість банок, особливо великого об’єму. Проте цей недолік з лишком компенсується п’ятьма перевагами методу.
- Сприятливий мікроклімат. У кухні немає пари і задушливої спеки, як при використанні водяній лазні для обробки ємностей.
- Ефективність. На мікроби виявляється подвійний вплив: мікрохвилями і гарячою парою.
- Швидкість. Обробка порожньої тари і стерилізація заготовок в мікрохвильовці займає дві-три хвилини, у той час як при використанні парової лазні процес подовжується до 40 хвилин.
- Безпека. Ризик опіків мінімальний, при дотриманні елементарних заходів безпеки.
- Цілісність ємностей. Правильно здійснена стерилізація позбавить від проблеми неякісного банок.