Баклажанна ікра – та сама, яка заморська – давно позбавилася від чужоземного статусу. Його подають іноземцям в ресторанах національної кухні, не кажучи вже про те, з якою завидною частотою воно з’являється на столах наших співвітчизників. Причому саме миготить, а не стоїть. Адже правильно приготовлена баклажанна ікра на зиму «змітається» на раз-два. Тому заготовлювати страва стоїть з запасом.
Синенький є одним з найбільш низькокалорійних овочів на дачній грядці. В 100 г цього продукту міститься 24 ккал. А вітамінний склад представника сімейства пасльонових викликає схвалення і у лікарів, і у правоохоронців фігур. Вітаміни групи PP, «живуть» під фіолетовою шкіркою брата картоплі і томатів, благотворно впливають на нервову систему людини, захищаючи її від щоденних стресових атак. Вітамін C служить ефективним противірусним засобом. А велика кількість клітковини стимулює роботу шлунково-кишкового тракту.
Краще, звичайно, приготувати ікру з баклажанів, і тут же з’їсти її свіженької не закочуючи. Так в організм потрапить куди більше вітамінів і мікроелементів. Однак зимова заготівля – не найгірший варіант. По-перше, вона пахне літом і дачею, а це особливо приємно, коли за вікном мороз і холоднеча. А по-друге, в консервації частково зберігаються цінні речовини. А значить, ця форма улюбленого страви здатна принести не тільки задоволення, але і користь.
Якщо ви любите солодкувату ікру, використовуйте для її приготування червоний «ялтинський лук. Якщо віддаєте перевагу гостру закуску – беріть звичайний ріпчаста.
