Чай з імбиром: користь і шкода, як заварювати і пити, рецепти

Імбир — натуральний енергетик, а в поєднанні з іншими компонентами — ліки. Рецепти чаю з імбиром доступні й легкі, а смак напою задовольнить запити найвибагливіших гурманів.

Цілющі властивості імбиру

Імбирний корінь — джерело корисних речовин і справжня панацея для людей.

Імбирний корінь багатий:

  • ефірними маслами;
  • вітамінними комплексами;
  • мікроелементами;
  • амінокислотами.

Імбир, всі його частини і в будь-якому вигляді, активізує роботу органів людини, в результаті чого:

  • гинуть хвороботворні мікроорганізми;
  • поліпшується кровообіг;
  • зростає енергійність;
  • активізується імунна система;
  • виводяться токсини і шлаки;
  • активізується робота нервової системи і мозку;
  • прискорюється обмін речовин.

Користь і шкода чаю з імбиром

Кулінари світу оцінили не тільки користь, але і смак кореня. Пряний, терпкий, злегка гострий присмак додає пікантності страві, має зігріваючий ефект на організм людини. Популярним напоєм став чай з імбиром.

Чай з імбиром буде корисний:

  • при застудної хвороби без підвищеної температури;
  • при наявності кашлю;
  • при безплідді;
  • при зниженому рівні потенції;
  • при токсикозі у вагітних;
  • при виникненні спазмів і болю в животі;
  • страждаючим надмірною вагою тіла.
Дивіться також:  Молочні коктейлі в домашніх умовах - поетапні рецепти приготування

Чайно-імбирні відвари використовують в профілактичних цілях у сезони ризику зараження простудними захворюваннями.

Для чоловіків імбирний чай — запорука довгого і якісної сексуального життя. Чайний напій тонізує і омолоджує організм, зміцнює судини, підсилює приплив крові в організмі і викликає ерекцію.

 

Для жінок чай з коренем імбиру — порятунок від щомісячної менструального болю. Відвар імбиру — природний спазмолітик. Позбавляє від головного болю, нудоти і набряків.

Шкідливий вплив чаю з імбиром виникає тільки, якщо знехтувати протипоказаннями до його вживання. Обережність необхідна при застосуванні чаю:

  • постінфарктному стані;
  • постинсультном стані;
  • вегетосудинної дистонії;
  • кровотечі;
  • наявність кам’янистих утворень у жовчному міхурі;
  • запальних і виразкових процесах утворення в органах шлунково-кишкового тракту;
  • підвищеній температурі;
  • при вагітності у другому і третьому триместрі.